МУЗЕ́Й, ю, чол.
1. Культурно-освітній та науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам’ятки матеріальної й духовної культури, природничо-наукові колекції тощо. — Нам ще треба б попіклуваться етнографією, вивченням народу, бо ми його й досі гаразд не знаємо. Треба б завести історичний музей (Нечуй-Левицький, I, 1956, 628); Музей Шевченка став однією з найдорожчих культурних пам’яток для нашого народу (Літературна газета, 9.III 1950, 3);
// Приміщення такого закладу. Серед апельсинів, пальм та евкаліптів біліє широкий, схожий на вхід до храму, фасад музею палеонтології, одного з найбільших в Америці (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 93).
2. перен., розм. Зібрання яких-небудь речей. [Шелест (відкриває валізку):] Що це! ..Цілий музей отруйних речовин (Іван Кочерга, II, 1956, 261).