МНОГОГРА́ННИЙ, а, е.
1. Який має кілька граней. Многогранна колона.
▲ Многогранний кут, мат. — частина простору, обмежена кількома площинами, що пересікаються в одній точці (вершині кута). Многогранний кут називається опуклим, якщо він весь розміщений по один бік від площини кожної з його граней (Геометрія, II, 1954, 21).
2. перен., рідко. Який охоплює різні сторони чого-небудь; різносторонній. Під проводом Комуністичної партії нове життя у нас настало — культурне, багате, многогранне! (Павло Тичина, III, 1957, 359).