МІНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.
1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз.. телицю-ялівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513);
// перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Леся Українка, III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає, пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).
3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Степан Васильченко, I, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4);
// Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Олександр Довженко, I, 1958, 36).