МЕ́БЛІ, ів, мн. Предмети обстановки квартири, кімнати і т. ін. Скрізь без ладу розстановлені меблі; стільці, ослонці, канапи (Степан Васильченко, III, 1960, 193); Єдиними меблями в цьому приміщенні був тапчан з солом’яним сінником та крісло (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 21);
// перен. Про людей, які не заслуговують на увагу, але постійно присутні десь. Він укупі ще з кількома подібними інвалідами належав до постійних меблів при всяких [судових] розправах (Іван Франко, VII, 1951, 308).
♦ Для (задля) меблів бути (сидіти і т. ін.) де — не відповідати своєму призначенню, не відігравати ніякої ролі де-небудь, у якій-небудь справі. — А я хіба тут задля меблів сиджу? (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 99).
МЕБЛІ
Тлумачення слова