ЛИСТЯНИ́Й, а, е.
1. Прикм. до листя. Через велику листяну поверхню огірків випаровується багато вологи (Колгоспник України, 5, 1958, 41); З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 10).
2. Який має листя, з листям (про дерева); протилежне хвойний. Листяне дерево;
// Який складається з таких дерев. Завершував собою краєвид листяний ліс, що покрив горби та схили (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 193).
3. Який утворюється з листя, має у своєму складі листя. Листяна земля. Виготовляється з листя дерев, що перегнило в буртах або в лісі (Озеленення колгоспного села, 1955, 200).
Листяні овочеві культури — овочі, листя яких уживається як їжа (салат, петрушка і т. ін.). До листяних овочевих культур належать салатні, шпинатні і пряні рослини (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 174).