ЛУДИТИ, джу, диш, недок., перех. Наносити олив’яне покриття на поверхню виробів з металу. В кузні.. козак із сергою у вусі щось лудив (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 250).
♦ Лудити очі кому, чиї — говорити неправду. Обдурювали [націоналісти] їх, залякували, лудили їхні очі (Остап Вишня, I, 1956, 298).
ЛУДИТИ
Тлумачення слова