ЛЮБИ́МЧИК, а, чол., розм. Той, хто користується чиєю-небудь любов’ю, кому надають перевагу на шкоду іншим. — Так оце син! Оце любимчик? Краще б ти малим був згинув! (Панас Мирний, IV, 1955, 40).
ЛЮБИМЧИК
Тлумачення слова
ЛЮБИ́МЧИК, а, чол., розм. Той, хто користується чиєю-небудь любов’ю, кому надають перевагу на шкоду іншим. — Так оце син! Оце любимчик? Краще б ти малим був згинув! (Панас Мирний, IV, 1955, 40).