ЛІ́ПШИЙ, а, е. Вищ. ст. до добрий 1 і гарний; кращий. Коли люди до тебе добрі, а ти будь ліпший (Номис, 1864, № 4440); За життя родичів дівчина зазнала ліпших часів (Леся Українка, III, 1952, 646); — Усі дерева ростуть довго, чим ліпше дерево, тим довше воно росте (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 108).
Перший-ліпший див. перший.
ЛІПШИЙ
Тлумачення слова