ЛЕЙТЕНАНТ

ЛЕЙТЕНАНТ, а, чол. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції, а також людина, що носить це звання. Доки Черниш лікувався, в полк йому прийшло звання лейтенанта і орден Червоного Прапора за висоту 805 (Олесь Гончар, III, 1959, 213); [Кобза:] Завтра боцман Кобза буде лейтенантом (Олександр Корнійчук, I, 1955, 35); І вони [дівчата] тепер солдати і командири, лейтенанти, капітани і майори, льотчики і зенітники (Остап Вишня, I, 1956, 313); — А хто в тебе за стіною живе? — стривожився Шугалія. — Свої. Лейтенант з міліції (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 522).
 Молодший лейтенант — перше офіцерське звання в Радянській армії, флоті, міліції, а також людина, що носить це звання. Вийшовши за двері, молодший лейтенант випрямлявся, .. і дзвінким, срібного тембру голосом викрикував прізвище того, кого викликалося до кабінету військкома чи на комісію (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 195); Старший лейтенант — третє офіцерське звання в Радянській армії, флоті, міліції, а також людина, що носить це звання. Коли на старшого лейтенанта Пахомова наринув ворожий вал, артилеристи запрацювали в граничному темпі (Олександр Довженко, I, 1958, 286).