ЛЕГЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до легкий. Легенькі суденця нахилялися під вітром (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 8); Батько, зодягнений в легеньке демісезонне пальто, стояв осторонь (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 66); Дівчина весело регоче, й в блискучих її очах світить легенький жаль (Степан Васильченко, II, 1959, 41); Морозець легенький, Тихесенький сніг (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 37).
ЛЕГЕНЬКИЙ
Тлумачення слова