ЛЕДВЕ-ЛЕДВЕ, присл. Те саме, що ледве 1—3. Насовувалась на землю вечірня мла, і в пітьмі тій ледве-ледве було запримітити, як одномірно колихалися списи й шапки (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 14); Вітерець заснув, і гілочки по садкам [садках], дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 40); Крізь вікно ледве-ледве сіріло небо (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 143).
ЛЕДВЕ-ЛЕДВЕ
Тлумачення слова