ЛАТУ́К, ую, чол. (Lactuca, L.).
1. Бур’ян з дрібними блідо-жовтими квітами, зібраними в китицю; використовується в медицині.
2. Трав’яниста городня рослина — вид салату, листя якої вживається як їжа в сирому вигляді. На стеблі латуку листки ростуть лише в напрямку з півночі на південь, ребром до сонця (Вечірній Київ, 8.IX 1958, 4).