ЛАНЦЕ́Т, а, чол. Невеликий хірургічний ніж, гострий з обох боків. Лікар скрізь ходив з ланцетом.. і спермацетом, І чванивсь, як людей морив (Іван Котляревський, I, 1952, 143); Він одчинив скляну шафу й брязнув купою блискучих хірургічних приладь. Він узяв з дека їх кілька — ланцетів, пінцетів та щипчиків (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 103); * Образно. Хай пензель твій буде блискучим ланцетом істотності і кометою в майбутнє… (Василь Еллан, II, 1958, 64).
ЛАНЦЕТ
Тлумачення слова