КИ́РКА, и, жін. Ручне знаряддя у вигляді загостреного з одного боку молотка або стрижня для подрібнення, розколювання твердих порід, льоду тощо. Гурток робочих то нахилявся, то розгинався над купою грузу, і мірно здіймались кирки й ломи (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 402); Дівчата будують дорогу, Виблискують гострі кирки (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 72).
КИРКА
Тлумачення слова