КИП’ЯТИТИ, ячу, ятиш, недок., перех. і без додатка. Нагріваючи рідину, доводити її до кипіння. Олію, дьоготь кип’ятили, Живицю, олово топили (Іван Котляревський, I, 1952, 215); У всіх випадках, коли даються антибіотики худобі й птиці, не можна кип’ятити розчини цих препаратів (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 57); Іриней.. ходив за ними [лікарськими травами] кудись далеко в ліс, а потім кип’ятив, сушив, розтирав (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 186);
// Тримати, варити в киплячій рідині для надання певних властивостей. Кип’ятить Вона укинула стальне начиння (Максим Рильський, Мости, 1948, 106); Кип’ятити медичні інструменти.
КИП’ЯТИТИ
Тлумачення слова