КИБА́ЛКА, и, жін. Старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця. Впрягла [Юнона] в гринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Подруга-сусіда наділа Мотрі на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на вінок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275).
КИБАЛКА
Тлумачення слова