КУВАННЯ 1, я, сер. Дія за значенням кувати1. Не чув [Андрій] того кування заліза в залізо, пекельної кузні, що все перекувати хотіла в ніщо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 91); Прикинув [Іванко] оком — добре залізо, у куванні тягуче (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 198); Кування деталей; Кування коней.
КУВАННЯ 2, я, сер. Дія за значенням кувати2 та звуки, утворювані цією дією. Може, чую сьогодні востаннє у тополях кування зозулі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 24).