КУРНИКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Тихенько наспівувати; мугикати. А за ними Сліпий Волох знову.. Шкандибає, курникає (Тарас Шевченко, I, 1951, 105); Старий поклав граблі на плече й повернув услід за возом, на якому курникав якусь веселу пісеньку шибенної вдачі Максим (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 247).
КУРНИКАТИ
Тлумачення слова