КУЦОХВО́СТИЙ, а, е. З коротким або обрубаним хвостом. — Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Іван Франко, I, 1955, 62); Куцохвості миші-нориці зовсім розгубилися — їх, мабуть, ошелешив раптовий простір і сонце (Олесь Донченко, IV, 1957, 285);
// у знач. ім. куцохвостий, того, чол. Тварина з коротким або обрубаним хвостом. Ось зараз вискочить куцохвостий з-за куща, бухне з дула білий клуб диму, і заєць покотиться під гору (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 165).
КУЦОХВОСТИЙ
Тлумачення слова