КРО́ВНИЙ, а, е.
1. Який має спільних предків; рідний за кров’ю. Як це буває в хорошій сім’ї, яка.. не забуває, що вона — кровна рідня, — стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227);
// Який ґрунтується на походженні від спільних предків. Кровна спорідненість.
2. перен. Який ґрунтується на духовній близькості, спільності інтересів; міцний, нерозривний. Народність їх [Пушкіна, Шевченка, Міцкевича] полягає у кровному зв’язку з народом (Максим Рильський, III, 1956, 71); Кровна дружба.
3. перен. Який глибоко хвилює когось, безпосередньо стосується кого-небудь; близький (у 5 знач.). З якою пристрастю він сперечався Про діло кровне — про літературу! (Максим Рильський, II, 1960, 326); Побудова нового, комуністичного суспільства стала рідною, кровною справою всього радянського народу (Комуніст України, 3, 1962, 3); Кровні інтереси.
4. Корінний, природний; з діда-прадіда. Максим Бортняк, кровний хлібороб.., встає до роботи вдосвіта (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 3).
5. Породистий, чистокровний (про тварин). На Вавілова його [Лобанова] поява впливає, як удар батога на кровного скакуна (Вадим Собко, Любов, 1935, 23).
♦ Кровна образа — глибока образа; Кровна помста — те саме, що Кривава помста (див. кривавий). Члени роду доти переслідували напасника, поки його не вбивали. В цьому полягав обов’язок кровної помсти (Історія СРСР, I, 1956, 5); Кровний ворог — лютий, непримиренний ворог. [Сербин:] Чи мені не було своїх дівчат, що я полюбив тебе — ..сестру свого кровного ворога? (Степан Васильченко, III, 1960, 34).