КРІЗЬ, прийм., із знах. в.
1. Уживається при вказівці на предмет, речовину, середовище або отвір, через які хтось або щось проникає, проходить, просвічується тощо. Ордою йшли придани, Співали п’яні; а Мар’яна Крізь тин дивилася на те (Тарас Шевченко, I, 1963, 154); [Річард:] Так, мрія нас вела за океан, до неї ми крізь пущі пробивались (Леся Українка, III, 1952, 93); Крізь густий туман ми помітили неясні ознаки берега (Юрій Яновський, II, 1958, 85); Ранені перемовлялися крізь відкриті вікна (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 347);
// Уживається при вказівці на певний відрізок часу, протягом якого щось відбувалося, здійснювалося; через. В серцях Таке тепло живлюще розливалось, Така глибока шана до народу [вірменського], Що крізь віки проніс велику мову (Максим Рильський, III, 1961, 160); — Гинучи сам, я хотів би, щоб моє кохання було, як прапор, підхоплене іншим і чесно пронесене ним далі, крізь усе життя… (Олесь Гончар, III, 1959, 337).
♦ День крізь день — те саме, що День у день (див. день). Ми день крізь день зустрічалися з ним (Літературна Україна, 30.IV 1967, 2); Крізь зуби цідити (казати і т. ін.) див. зуб; Крізь пальці дивитися див. палець; Крізь сльози сміятися (говорити і т. ін.) див. сльоза; Як (мов, ніби і т. ін.) провалитися (піти) крізь землю див. земля.
2. Уживається при вказівці на дію (стан), що чергується з іншою, переривається нею, проривається через неї. Біля дверей при свічці дрімає й стогне крізь сон хазяйка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); Шумить водоспад у яру, та й крізь шум його чути.. голоси на тім боці (Андрій Головко, II, 1957, 206); — Бувайте здорові! — ..крізь смуток осміхається чоловік (Михайло Стельмах, I, 1962, 29).