КРЕСЛИТИ, лю, лиш, недок.
1. перех. Проводити риси, лінії (на папері, землі тощо). Калашник.. креслив щось на снігу гострим залізним зубком великих вил (Григорій Епік, Тв., 1958, 414); * Образно. Німецькі ракети креслили небо (Юрій Яновський, I, 1958, 304); Сокіл креслить блакить (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 287).
2. перех. і неперех. Робити, виготовляти креслюнок, схему тощо. За столиком машиніст-підпільник креслить рисунок вагона (Яків Баш, П’єси, 1958, 41); — Я таки навчу вас креслити, зроблю своєю помічницею (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 286); Два дні я місця собі не знаходив. Спробував креслити діаграми.. і переплутав цифри (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 105).
3. перех., перен., рідко. Те саме, що намічати 2; накреслювати (у 2 знач.). Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський в віщій глухоті!.. (Максим Рильський, III, 1961, 313); Вони [гідрологи] найперші креслять Новим річкам маршрут (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 128).
4. перех. і неперех., рідко. Те саме, що закреслювати; перекреслювати. Писав і креслив, А вранці кинув на ріку (Максим Рильський, II, 1960, 99).