КРАСТИ, краду, крадеш, недок.
1. перех. Нишком привласнювати чуже. Осавула .. пішов до пана й розказав, що молотники крадуть із панського току жито (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); Левко потроху краде ці дерева і завозить .. циганам на ложки (Михайло Стельмах, I, 1962, 72); * Образно. Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422).
2. неперех. Займатися злодійством. Жінок там на тютюн міняють, Вдень п’яні сплять, а крадуть вніч (Іван Котляревський, I, 1952, 243); — Такий молодий парубок — і краде. Мені дуже жаль таких людей … (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446).