КО́ВГА́НКА, и, жін.
1. Дерев’яна ступка для товчення сала. — Не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці.. ледащиці не затовкують салом борщу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 602); Обчищають дві-три головки часнику, товчуть у ковганці, підливаючи трохи води, змішують з олією і трохи солять (Українські страви, 1957, 242)
2. діал. Шматок криги або облитий водою й заморожений кізяк, на якому діти спускаються з пагорбка.