КОРЕГУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. військ. Вносити поправки в наведення гармат, спостерігаючи їх стрільбу з певних пунктів. Поручик Туманов, щоб було зручніше корегувати стрільбу, услід за піхотою теж кинувся з телефоністами до першої лінії (Петро Панч, I, 1956, 136).
2. книжн., друк. Те саме, що коректувати 1, 2. Можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око (Леся Українка, V, 1956, 278); В Адаменка був гострий розум, план того бою цілком постав у його голові, я лише корегував і переводив на практичні рейки (Юрій Яновський, II, 1958, 253).