КОЛО́ЇД, у, чол. Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей і т. ін.) і розчини якої не просочуються через тваринні й рослинні перетинки. При наявності увібраного натрію колоїди ґрунту в дощову погоду дуже набрякають, вбираючи багато води (Наука і життя, 11, 1956, 24).
КОЛОЇД
Тлумачення слова