КОЛЯ́СКА, и, жін.
1. Чотириколісний ресорний екіпаж з відкидним верхом. Гамза і Гамзиха не забарилися покататися: в один з хороших літніх вечорів, перед заходом сонця, легенька коляска.. вивозила їх на гору (Панас Мирний, IV, 1955, 159); Панство почало зручніше вмощуватись у легенькій віденській колясці (Михайло Стельмах, I, 1962, 389).
2. Невеликий візок спеціального призначення. За машинами гучними стрілами проносились мотоцикли, здебільшого — з причепними колясками (Юрій Смолич, День.., 1950, 29); — Бечак — зветься такий велосипед, — сказав Дорошенко. З вигляду невинний собі триколісний велосипед з коляскою… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 332).
3. Те саме, що візок 3. Посередині хати стояла порожня коляска-плетянка, а її мешканець тимчасово переселився у ночви. Парувала купеля (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 467).