КІСТКОВИ́Й, а, е. Прикм. до кістка 1. Плавом пливли у Євпаторію хворі, особливо тяжко хворі на кістковий туберкульоз (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 8); Довгий час великі труднощі для хірургів становило закриття кісткових дефектів черепа (Наука і життя, 2, 1959, 31);
// Який добувають, виготовляють із кісток. З різних сортів кісткового борошна кращим вважається очищене, обезклеєне й тонко розмелене (Свинарство, 1956, 165); Кістковий клей.
▲ Кісткове вугілля див. вугілля; Кістковий мозок — тканина, якою заповнені порожнини кісток хребетних тварин і людини. Кістковий мозок.. являє собою особливий вид сполучної тканини, пронизаної кровоносними судинами (Фізіологічний журнал, VI, 4, 1960, 509).
КІСТКОВИЙ
Тлумачення слова