ХУ́СТА, и, жін., заст. Хустка. Великої треба хусти, щоб зав’язать людям усти [вуста] (Словник Грінченка);
// тільки мн. хусти, хуста, хуст. Білизна. Хусти поперем, як три дні панщини відбудем (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 97); З полотна царського хуста маєш милій постелити, Ще й олієм [олією] покропити… (Леся Українка, IV, 1954, 274).
ХУСТА
Тлумачення слова