ХУ́РКІТ, коту, чол. Те саме, що хуркання. Над нами з хуркотом промайнув перший табунець чирят, як знак початку вечірнього льоту (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 406); Під хуркіт веретена допізна думали про наступні щасливі дні (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 192); Неприємними хвилинами цідиться мовчанка. Її порушує хуркіт вітряного двигуна та гусяче гелготання (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 112).
ХУРКІТ
Тлумачення слова