ХУНТ, а, чол., розм., заст. Фунт. Купив я булки хунт (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 50); Явдоха вилізла з-під комори, як дорогоцінний скарб тримаючи мішок з зерном. «Хунтів десять буде», — зважила в руці жінка (Олесь Донченко, III, 1956, 11).
ХУНТ
Тлумачення слова