ХУДІ́БНИЙ, а, е, заст. Який має худобу; заможний. Понадивсь на неї найпервіший парубок на все село. А в нас, то парубок до вдови, да ще й на діти, не вельми квапиться. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 422).
ХУДІБНИЙ
Тлумачення слова