КА́ПОСНИК, а, чол., зневажл. Той, хто робить капості. Галя мовчить, насупилась. — Той капосник зобижав (Панас Мирний, IV, 1955, 106).
КАПОСНИК
Тлумачення слова
КА́ПОСНИК, а, чол., зневажл. Той, хто робить капості. Галя мовчить, насупилась. — Той капосник зобижав (Панас Мирний, IV, 1955, 106).