КА́МКА, и, жін.
1. (Lostera marina, L.). Морська трава. Поперед матні котились цілі покоси морської трави, камки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 228).
2. заст. Головний жіночий убір. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить (Павло Чубинський, III, 1872, 318).
КАМКА́, и, жін. Старовинна іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками. З предметів розкоші [з Росії на Україну] привозились дороге хутро, особливо соболине, дорогі тканини — кармазини й камки (Історія УРСР, I, 1953, 285).