ІУ́ДА (Ю́ДА), и, чол., зневажл., лайл. Зрадник, запроданець. Тремтіть, убивці та іуди: дихнуть народи — буря буде! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 432); [Лановий:] Тільки тепер, коли повернувся з Тобольщини, де одбував кару, я довідався, хто був той юда, що видав мене царським посіпакам (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 169); — Скільки за душу береш? — .. закричав я,.. — почім земляків продаєш, іудо? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 96).
ІУДА
Тлумачення слова