ІГУ́МЕНЯ, і, жін. У православній церкві — управителька жіночого монастиря. Із келії матушки-ігумені вискочила келейниця і кидалась по подвір’ї, мов тороплена (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 109); Подорожні в’їхали на монастирське подвір’я. Спинились коло будинку ігумені (Іван Микитенко, II, 1957, 270).
ІГУМЕНЯ
Тлумачення слова