ГУСАР, а, чол. У царській і деяких іноземних арміях — військовий з частин легкої кінноти, що носив форму на угорський зразок. Восени пройшла чутка, що в Вогуслав приїдуть на квартири гусари (Нечуй-Левицький, III, 1956, 133); Першими кинулися на козаків панцирні гусари із списами (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 329)
♦ Заливати гусара див. заливати.
ГУСАР
Тлумачення слова