ГУГНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. гугнявлять; недок., перех. і без додатка, розм. Говорити, співати нерозбірливо, у ніс. Попи весь час співають або гугнявлять темні слова (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); — Ага, ага, — гугнявить старий Лука (Іван Багмут, Опов., 1959, 13).
ГУГНЯВИТИ
Тлумачення слова