ГОРИСТИЙ

ГОРИ́СТИЙ, а, е. Покритий горами (у 1 знач.). Поверхня країни [Індонезії] здебільшого гориста, хоча тут немало і низинних місць, вкритих розкішною тропічною рослинністю (Наука і життя, 7, 1958, 51); Через півгодини вітер підняв туман, і за п’ять-шість миль від пароплава з’явився гористий берег, укритий білими полотнами снігу й криги (Микола Трублаїні, I, 1955, 332).