ГАРТУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Ставати твердим, пружним, міцним в результаті нагріву до високої температури та наступного раптового охолодження. Ще раз розпікає її [сокиру] батько, але лиш до червоного, і потім застромлює вістрям на два пальці в холодну воду — вона гартується (Іван Франко, IV, 1950, 193)
2. перен. Ставати фізично і морально міцним, витри валим. Уклін тобі, Великий Луже, Дніпрові плавні, вам хвала! Там гартувалось плем’я дуже, Козацька воля там жила (Максим Рильський, Сад.., 1955, 18); Гартуйсь, мій сину, Тобі у житті Планети-крижини Стрічать на путі (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 38).