ГАРЯЧКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Діяти в стані збудження, захоплення. Енергійна Піна Іванівна гарячкувала, промовляла з запалом, намагаючись переконати своїх співбесідників (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 54); Переживав [Чирва] за всіх, розказував.., гарячкував, кричав і метушився один за всіх чотирьох (Василь Козаченко, Сальвія. 1956, 125);
// Проявляти збудження, нетерпіння. Рілля підходить, як розкішне тісто І все село тривожно гарячкує (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 12); Не гарячкуй, Зоню. Цю справу треба полагодити мирно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 289).
ГАРЯЧКУВАТИ
Тлумачення слова