ГАПТУВАТИ

ГАПТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Вишивати шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла нитками різного гатунку. Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124);  * Образно. По другий бік кам’яної огорожі місяць гаптує сріблом кручену стежку до моря (Олесь Донченко, II, 1956, 496);
//  Взагалі вишивати. Вишивала, гаптувала Синім шовком мій кисет, У дорогу виряджала Найдорожчого за все (Микола Шпак, Вибр., 1952, 33);  * Образно. І хай минуле виє вовком І по-гадючому шипить, — Ми радісним гаптуєм шовком Тканину років і століть (Максим Рильський, Поеми, 1957, 43);  * У порівняннях. — І малі ті паничі, а так собі розказує, та все попросту,.. мов шовком гаптує! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 193).
♦ Стежку гаптувати — простувати, прямувати. Треба ж розпитатись, куди прямувати, яким трахтом [трактом] стежку гаптувати (Словник Грінченка).