ГАЛУ́ЗКА, и, жін. Зменш. до галуза. Іван накидав сухих галузок і підпалив (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347); Тріщить ліщина, падають з неї галузки (Остап Вишня, II, 1956, 154); * У порівняннях. Рука хибнула, і булава, як зрубана галузка, зірвалася на землю (Іван Ле, Наливайко, 1957, 419).
ГАЛУЗКА
Тлумачення слова