ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ, ї, жін. Неправильне слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або хворобливим станом організму. Ушам своїм не йму віри: «Що це — галюцинація? Так ні — нерви мої спокійні..» (Степан Васильченко, II, 1959, 329); Важка голова здавалась прикутою до залізної палуби, вона палала. Може, саме це й викликало галюцинацію (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 44).
ГАЛЮЦИНАЦІЯ
Тлумачення слова