ГАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. Молодь, галакаючи, юрбою виходить на греблю і тут починає розходитися (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 70);
// Розмовляти, базікати. [Дід:] Язиком галакать всі навчились (Олександр Довженко, III, 1960, 381).
ГАЛАКАТИ
Тлумачення слова