ГА́ЙВОРОН, а, чол. Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір’ям. Воли його коло воза Понуро стоять. А із степу гайворони До його летять (Тарас Шевченко, II, 1953, 127); Дві великі тучі пішли наперелом. З піднебесся гайворон падає крилом (Андрій Малишко, I, 1956, 94); * У порівняннях. Висока [дівчина], огрядна, на виду біла, а коса, як гайворон, чорна, аж до колін (Олекса Стороженко, I, 1957, 188).
ГАЙВОРОН
Тлумачення слова