ҐАНОК

ҐА́НОК, нку, чол. Прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67).