ФИРКАТИ 1, аю, аєш, недок.
1. Видавати уривчасті звуки, випускаючи повітря з ніздрів, рота (про тварин). Батіг ляснув серед гнідкової спини, зоставляючи на ній довгу смугу. Гнідко, мов опечений, кинувсь — стрибнув і, фиркаючи, пішов дрібною ходою (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Семен уже не кричить, бо нема на кого, і тільки кінь фиркає та плюскають гумові колеса в калюжах та ямках (Гнат Хоткевич, I, 1966, 58);
// Видавати такий звук, відсапуючись, віддихуючись і т. ін. (про людину). Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг і голосно фиркає (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 267); Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 55);
// розм. Сміятися, видаючи уривчасті звуки носом, ротом.
2. тільки 3 ос. Переривчасто, з шумом випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. (про машину, мотор, паровоз і т. ін.). Весело фиркаючи, машина вирвалась на пагорок, помчала у видолинок (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 18); Паровоз, що мав відвезти мого батька, вже пихтів, фиркав, наче кінь перед бігом (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 76).
3. перен., розм. Сердитися, висловлювати незадоволення.
ФИРКАТИ 2, аю, аєш, недок., діал. Брикати (у 1, 4 знач.). — Чи ж Коні та Воли в стаді не вміють добре боронитися.., одні стаючи до середини головами і фиркаючи задніми ногами, а другі стаючи назверх рогами? (Іван Франко, IV, 1950, 127).