ФОТОКА́РТКА, и, жін. Картка з фотографічним зображенням кого-небудь; фотографічна картка, фотографія (у 2 знач.). Господиня.. взяла фотокартку, подала йому. — Оце найостанніша (Андрій Головко, I, 1957, 277); У мене збереглась старенька, пожовкла від давнини фотокартка брата Олександра (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 30); Жорж почав працювати. Друкував фотокартки, промивав негативи (Олесь Донченко, V, 1957, 379).
ФОТОКАРТКА
Тлумачення слова