ДЖИҐУНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш. до джиґун. Декому він. напевно, здався закоханим старим джиґунцем поруч молодої красуні (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 148); Перед ним зринув, як із землі виріс,.. джиґунець, якийсь акцизний чиновник (Степан Васильченко, I, 1959, 88).
ДЖИҐУНЕЦЬ
Тлумачення слова